Публікація в журналі "Українська література в загальноосвітній школі" (№7-8, 12014 р.)

                             Людмила Нікітченко

учитель української мови та літератури

Новоукраїнської ЗШ №8 Кіровоградська обл..

  

У 2013 – 2014 н. р. вивчення української літератури здійснювалося за новою навчальною програмою для  5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Хотілося б зазначити, що укладачі  нової програми дійсно врахували потреби та інтереси дітей, увівши  твори сучасних авторів для текстуального вивчення, вони сподобалися та захопили не тільки учнів, а й учителів.

                                                 

5 клас

Перший тематично – проблемний блок

Світ фантазії , мудрості ( частина І, 10 годин)

Теми: Міфи, легенди, перекази,народні казки: «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня», «Дажбог», «Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі»

Народні казки: «Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Ох», «Летючий корабель»

Основні підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
1	Підручник	Українська література. 5 клас	Авраменко О.М.	Грамота	2013
2	Підручник	Українська література 5клас	Коваленко Л.Т.	Видавничий дiм «Освiта»	2013
Додаткові підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
3	Посібник	Українська література: Робочий зошит. 5 клас.	Авраменко О.М.	Грамота	2013
4	Посібник	Українська література: Зошит для контрольних робіт.  5 клас.	Авраменко О.М.	Грамота	2013
5	диск	Українська література: Мультимедійні матеріали. 5 клас.	Авраменко О.М.,  Дмитренко Г. М.		2013

Рекомендації для вивчення першого тематично – проблемного блоку

Мета: знайомити з міфами і легендами українців, народними легендами, казками, навчити розуміти реальне і фантастичне в житті, формувати навички виразного читання, аналі­зувати твори,  учитися розрізняти особливості будови кожного жанру.

Окрім того, після ознайомлення зі світоглядними уявленнями українців про Всесвіт і особистість поглиблюватиметься вивчене, розвиватиметься творча уява учнів, вони вчитимуться логічно мислити. Тема актуальна, оскільки у процесі її вивчення учні дізнають­ся про звичаї, обряди та вірування свого народу.

Набуті знання сприятимуть  вихованню естетичних смаків, пізнанню історичного минулого.

Цілі:

Учні вмітимуть розповідати про виникнення міфів, легенд і переказів. Переказувати міфи і легенди: «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня», «Дажбог», «Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі» та народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожців», «Ой Морозе-Морозенку», тлумачити їхній зміст.

Розуміти роль і місце реального та фантастичного в житті.

Розвиватиметься допитливе, шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

Учні знатимуть зміст українських казок: «Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Ох», «Летючий корабель».

Учні умітимуть характеризувати особливості побудови народної казки, роль фантастичних елементів; виразно і вдумливо читати казки, переказувати їх; характеризувати казкових героїв, аналізувати реальне і фантастичне. Умітимуть пояснювати народні уявлення про добро і зло, красиве і потворне, смішне і страшне (на основі текстів казок). Умітимуть висловлювати власні міркування про зміст казок, проводити аналогії з сучасним життям.

Методи, прийоми, види, форми робіт: розповідь учителя, бесіди, прослуховування народних творів, перегляд презентацій, виразне читання, інсценізація, переказ, робота у парах, групах, «незакінчене речення», «мікрофон», словникова робота, словесне малювання, самостійна робота, тести, творчі завдання.                                        

                                                 

                                   Загальні поради

Необхідно наголосити, що наші предки до прийняття християнства були людьми віруючими, спостережливими. Свої уявлення про Всесвіт і Природу вони намагалися пояснити, складаючи легенди, перекази, казки, загадки, прислів’я, приказки. Так виникли і міфи. Різні природні сили люди уявляли у вигляді добрих, розумних чи, навпаки, злих, жорстоких істот.

Пояснити, що легенди, перекази, міфи, казки – це прозові твори, які допомагають передавати наступним поколінням знання про історичне минуле, пояснюють причини виникнення різних явищ.

Нагадати, що зараз завдяки писемності, завдяки різноманітності друкованих видань, Інтернет – ресурсам можна прочитати величезну кількість легенд, переказів, міфів і, особливо, казок, подивитися багато художніх фільмів, мультфільмів, створених за мотивами народних творів. Герої фольклорних жанрів, як відомо, діють по – різному: одні творять добро, інші  - шкоду, неприємні речі несуть зло. Це позитивні та негативні персонажі.

Рекомендувати учням самостійно виразно читати твори, цікаво переказувати, аналізувати, створювати ілюстрації до улюблених творів.

На першому уроці тематично – проблемного блоку ознайомити учнів зі словником (додається).

Словник

Міф – це розповідь, що передає уявлення наших далеких предків про створення світу, його будову, про богів і демонів, різних фантастичних істот.

Легенда – це розповідь казкового чи фантастичного характеру про незвичайну подію або життя й діяльність якоїсь особи.

Народна казка – це усне оповідання про вигадані події, що сприймаються як реальні.

Переказ  – це усне оповідання про визначні події та їх героїв.

Фольклор або усна народна творчість – це різножанрові твори, які створювалися народом, передавалися з уст в уста.

Теоретичний матеріал

Для запам’ятовування наведено інформацію, яка є важливою під час вивчення теми.

Художня література - це мистецтво слова. Література допомагає  пізнати історію та сьогодення, народні традиції, культуру. На уроках історії ви говоритимете про міфи Стародавньої Греції, їх героїв: Зевса, Геракла, Прометея. Ікара… Легенди, перекази, міфи, казки, пісні, загадки складали талановиті люди, імена яких не збереглися. Твори зазнавали змін під час переказування із уст в уста, звідси варіативність. Ознаки фольклору: усність творення і поширення, колективність, масовість, багатоваріантність.

Найдавнішими видами усної народної творчості вважають міфи і легенди.

  Міф - (з (грец. переказ, слово) – давній твір, який у символічній формі передає уявлення людей про явища природи, богів, різних фантастичних істот чи людську долю. Сукупність міфів того чи іншого народу називається міфологією. Слов’яни були переконані, що їхні боги колись жили разом з людьми на землі, але земна цивілізація була недосконалою, і тому вони переселилися на небо. Головні боги наших предків: Сварог – бог вогню, Перун – бог  грози і військової дружини, Дажбог – бог Сонця, Ярило – бог родючості, любові, весняного сонця, Стрибог – бог війни, смерті, дощу. До середнього рівня слов’янського пантеону богів належали: Рожаниця – богиня долі, Берегиня(Оберега) – богиня краси домашнього затишку. Її зображували на білих рушниках, які мали захищати домівку від темних сил. Зображення Берегині: символічна постать жінки з застережливо піднятими руками. Такий образ використовують митці, коли розписують храми, ікони, гобелени. Яскравим прикладом є образ Марії Оранти, яка береже Руську землю і нас, так майстерно виписаний невідомим художником у Софійському соборі. 

До нижнього рівня богів зараховували: Домовиків, Водяників, Упирів, Злидні, Чорт(нечиста сила).

У 5 класі розглядаються такі міфи: «Берегиня», «Дажбог», «Неопалима купина».

   Подібні до міфів легенди. Легенда – це усний фольклорний твір про якусь фантастичну або незвичайну подію, явище природи чи визначну особу. 

                                  Види легенд

Міфологічні  - уявлення про Всесвіт, богів, демонів; про створення світу, про походження географічних назв. Це легенди «Про Зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі».

Біблійні – про життя святих, перших християн.

Героїчні – про героїчне минуле народів, справжніх історичних осіб. (Про Івана Сірка, Олексу Довбуша).

Переказ – це прозовий твір, який відображає життєві факти, явища й події, очевидцями яких оповідачі не були, а чули про них від інших. Переказ реалістичніший, більш правдивий, ніж легенда. Твори цього жанру пов’язані з конкретними історичними подіями. Прочитайте перекази «Прийом у запорожці», «Ой Морозе, Морозенку», «Білгородський кисіль» та з’ясуйте, що в народних переказах вигадане, а що стосується окремих історичних осіб, фактів.

Вивчаючи міфи, легенди, перекази, ми бачимо, якими поетичними були наші пращури, як ставилися до природи та які людські риси цінували найбільше.

Казка – це давній за походженням і популярний  епічний (розповідний) твір фольклорного жанру про вигадані й фантастичні події з усталеною композицією.

Будова казок: традиційний зачин, вступ; основна частина; кінцівка, переважно із щасливим кінцем.

Групи казок
про тварин	соціально - побутові	фантастичні  або чарівні
найдавніші	про стосунки між людьми	поєднують міфічне,героїчне
уособлюють риси людей	про багатих і бідних, щедрих і скупих	та фантастичне начала
персонажі: звірі, птахи, риби	персонажі: бідний селянин, кмітливий солдат…	персонажі наділені чудодійною силою
«Пан Коцький»	«Мудра дівчина»	«Летючий корабель»

Ознаки казок: трикратні повтори, чудодійні предмети: скатерть – самобранка, шапка – невидимка, чарівна паличка та інші.

Під час уроку оцінювання і корекції навчальної діяльності з теми «Міфи, легенди, перекази, народні казки».

Учні знатимуть: власний рівень засвоєння вивченого.

Учні вмітимуть; робити узагальнення, виконувати тестові завдання різних видів, сформулювати значення ролі вивченого для особистого розвитку.

                              Самоперевірка знань

1.Мистецтво, створене народом – це 
а) фольклор;
б) казка;
в)легенда.

2. Переказ про одну якусь визначну історичну подію чи улюблений народом персонаж 
а) міф;
б) легенда;
в)переказ.

3. Вигадана розповідь,  яка передає уявлення наших предків про всесвіт
а) міф;
б) легенда;
в)казка.

4.  Як предки уявляли створення суші ?
а) гази виділилися і утворилася суша земля;
б) сонце створило землю;
в) чорт приніс пісок, а бог його розсипав.

5. Про язичницьких богів ідеться в легенді (міфі)?
а) «Берегиня»;
б) «Неопалима купина»;
в) «Як виникли Карпати».

6. Що означає Віз на небі?
а) душі людей;
б) душа собачки;
в) зірка.

7. Віз на нічному небі складається із зірок?
а)чотирьох;
б)семи;
в)восьми.

8. Героєм  якого твору є угорський  король?
а) «Берегиня»;
б) «Неопалима купина»;
в) «Як виникли Карпати».

9.  Героєм  якого твору є Силун?
а) «Берегиня»;
б) «Неопалима купина»;
в) «Як виникли Карпати».

10.  Чому пес живе коло людини?
а) це його найкращий друг;
б) бо його вигнав лев;
в) людина - найсміливіша від усіх тварин.

11. Найголовніший бог слов’ян?
а) Коляда;
б) Волос;
в)Дажбог.

12.  Бог весняного сонця ?
а) Світовид;
б) Коляда;
в) Ярило.

Відповіді:1а, 2б, 3а, 4в, 5а  ,6а, 7б, 8б, 9в, 10в, 11в, 12в.

Варіант I.

1. Казка – це …
а) фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто і фантастичні події;
б) розповідь про реальні і історичні події;
в) невеликий твір навчального змісту.

2. Герой якої з казок «віддав багатому дядькові всю свою худобу, а сам зостався голий, босий і голодний»?
а) «Красний Іванко і закляте місто»;
б) «Мудра дівчина»;
в) «Про правду і кривду».

3. Епітет – це…
а) художнє означення;
б) уособлення в образах тварин рис характеру людей;
в) поетичне перенесення ознак одного предмета на інший.

4. Ох був царем
а)  тварин;
б)  рослин;
в) дерев;
г) лісу.

5.  Основними поняттями виразного читання є:
а) інтонація;
б) темп, пауза;
в) логічний наголос;
г) тема і основна думка.

6.  Установіть відповідність між логічними частинами і перебігом подій у казці «Мудра дівчина».

1. Було собі два брати – один убогий, а другий багатий.
2. Тоді так побачив, що нічого з дівчиною не поробили, і відпустив її.
3. Так загадує загадки вбогому братові; Маруся розгадує виявляючи кмітливість і розум.
4. Відгадавши загадки папа, Маруся допомагає батькові і доводить, що народ – мудрий.

А. зачин;
Б. розвиток подій;
В. розв’язання проблеми;
Г. кінцівка;
Д. ідея.

7. З якої казки слова? «Цар тоді побачив, що нічого не вдіє, і звелів його покликати до себе».

А.  «Мудра дівчина»

Б. «Ох»;
В. «Летючий корабель»;
Г. «Про правду і кривду».

8. Установіть послідовність складових елементів сюжету.
А зачин (експозиція), зав’язка, кульмінація, розв’язка;
Б розв’язка, зачин (експозиція), зав’язка, кульмінація;
В кульмінація, зав’язка, кульмінація , зачин;
Г розвиток дії, зачин (експозиція), зав’язка, кульмінація.

9.  Вигадана історія,  яка передує уявленням наших предків про Всесвіт, природу, богів, демонів, називається:

А. переказом;

Б. казкою;

В. міфом;

Г. легендою.

10.  Вкажіть смішні і страшні епізоди у народних казках.

11. Чому, на вашу думку, виникла потреба складати казки?

12.  Якими рисами характеру поділяє народ головного героя – дурня?

Відповіді: 1а, 2в, 3а, 4г, 5а, 6:1а, 2г, 3б, 4д; 7в, 8а, 9в

ІІ варіант

I. У казці «Мудра дівчина» брати сперечалися через:
             а) коня;
             б) корову;   
             в) козу.

2. Матеріалом літератури є:
             а) фарба;  
             б) звук;    
             в) слово.

3. Кого взяв з собою на корабель дурник (казка «Летючий корабель»)?
а) Бідного небожа та багатого дядька;
б) мудру дівчину;
в) Об'їдайла, Обпивайла.

4.  У якій казці пан загадував загадки?
         а)              «Летючий корабель»;
         б)              «Мудра дівчина»;
          в)              «Про правду і кривду».

5. До якої групи належить казка «Мудра дівчина»?
         а)              Казки про тварин;
         б)              побутові;
         в)              фантастичні.

  6. Надприродні явища,  чудодійні  предмети, перевтілення, зображені в одному епізоді – це ознаки:
   а) казки;   
   б) легенди;   
   в) міфу.

7. Казки, легенди, перекази, загадки, прислів'я — це види (жанри):
         а) фольклору;
         б) музичного мистецтва;
         в) живопису.

8. Традиційна кінцівка казки буває така:
       а) «От вам казка, а мені бубликів в'язка»;
       б) «Жили колись...»;
       в) «За царя Гороха...».

9. «Кривдою краще жити, ніж правдою», — вважав герой    казки «Про правду і кривду»: 
          а) бідний небіж;
         б) багатий дядько;
          в) король.
10.  Як ви  розумієте  поняття  «мистецтво»? У якій казці пан загадував загадки?

11. Запишіть дійових осіб казки «Про Жар-птицю та Вовка».   

12. Які події в казці «Про правду і кривду» є реальними, а які —  фантастичними? 

Відповіді: 1б, 2в, 3в, 4б, 5б, 6а, 7 а, 8а, 9б

Творчі роботи

       Для поглибленого вивчення теми запропоновано творчі

зав­дання і короткі поради щодо їх виконання.

1.    Напишіть про одного з язичницьких богів: «Бог, якому поклонялися наші предки»

2.    Описати риси вітру, дощу і вогню за самостійно опрацьованими легендами «Про вітер», «Про дощ», «Про вогонь».

3.    Хто в казці «Мудра дівчина» виявився мудрішим: пан чи проста сільська дитина? Чому казка закінчується саме так?

4.    Намалюйте ілюстрації до улюблених казок, легенд чи міфів?

5.    Чи актуальними є казки у вік комп’ютеризації, Інтернету?

6.    Які мрії людей здійснилися у 20 ст. (За казкою «Летючий корабель»)?