Шевченко - явище незбагненне

Шевченко -  явище незбагненне

Напрямок дослідження: Компаративний простір творчої спадщини Т.Г. Шевченка

Тема дослідницької роботи: Осмислення постаті Т.Г. Шевченка та його творчої  спадщини                                                                                                                           

Людмила Нікітченко, 

вчитель української мови та літератури

Новоукраїнської ЗШ І-ІІІ ст. №8 Кіровоградської обл. 

Ключові слова: компаративне вивчення, порівняльний метод, автопортрет, портрет, біографічний метод.

 І даром Божеським гряде 

Нам Прометеїв дух Тараса.
Маланюк Є. [1]

Шевченко – явище незбагненне… Це дійсно так. Павло Мовчан у передмові до нового видання «Кобзаря» пише: «Доти, доки буде хоч один скривджений у світі, поезія Шевченка не втратить своєї значимості, своєї ваги і своєї актуальності. А оскільки скривджені будуть завжди, то і його слово всечасне». [2, с.8 ] Реалії нашого життя підтверджують цю істину. Скільки б не говорили про те, що не було б зла, ми не дізналися б, що таке добро, абсолютно зрозуміло, що людям, особливо дітям, необхідна підтримка, оптимізм, тверде переконання в тому, що українці заслуговують на омріяну Тарасом Григоровичем «сім’ю вольну, нову». Він мріяв сам і навчив мріяти нас, дітей своїх, тих, хто чує його Слово не тільки розумом, а й серцем.  Рука Майстра дала нам твори Шевченка – поета та роботи Шевченка - художника.

         Багато років працюючи у школі, переглядаючи матеріали, свої конспекти по вивченню творчості Кобзаря, завжди замислююся над тим, як відрізняється моє сприйняття Шевченка сьогодні від попереднього, сформованого раніше.

Згодна зі словами професора В. Є. Панченка ( я дуже горда з того, що у свій час Володимир Євгенович читав нам лекції  у Кіровоградському педагогічному університеті) про те, що «проблема «Шевченко в школі» була й залишається надзвичайно болючою. Інколи доводиться чути, що сучасні школярі не готові до сприйняття поета. А я думаю, що річ все – таки не в школяреві і не в Шевченкові, а передусім в особистості вчителя, у розумінні ним поета. Якщо вчитель не має свого, сокровенного, пережитого й передуманого сприйняття Шевченка, то йому краще не йти на урок, присвячений ліриці Кобзаря, «Гайдамакам»…[ 3, с.204] Адже роздуми, пізнання, переоцінка, сумніви, творчий підхід - це і є самовдосконалення, особливо необхідне для вчителя словесності.

Література як навчальний предмет дає широкі можливості для ознайомлення учнів як з  художніми творами, так і з творами образотворчого мистецтва. А до того ж коли автор є  генієм, майстром слова, пера і пензля. Хотілося б у своєму дослідженні зупинитися на конкретних творах, документальних свідченнях, картинах Т. Шевченка та на полотнах художників, які малювали Кобзаря і сюжети до його творів.

          Використання порівняльного методу в процесі вивчення літератури та образотворчого мистецтва допоможе створити цілісну картину сприйняття світу, дозволить глибше оцінити ідейно – естетичну значимість мистецьких явищ, зрозуміти  національну своєрідність, побачити широту зображення епохи.

          Компаративне вивчення  підвищує ефективність навчання, допомагає учням пізнати національну самобутність вітчизняної літератури. [4,с.210 ]

Образотворче мистецтво має багато спільного з літературою. На цьому  хотілося б докладно зупинитися.

         Мета: висвітлити шляхи компаративного вивчення творчої спадщини Т. Г. Шевченка у взаємозв’язку з образотворчим мистецтвом, удосконалити знання про портрет; літературно -  творчі здібності; шукати нові шляхи інтерпретації художнього твору, навчити учнів осмислювати авторську позицію та способи її висловлення.

Продовження буде